23. Осанна! Слава! - Господу кричали
І листя пальми падало під ноги.
В Єрусалимі так Христа стрічали,
Хвалили всі Його, хвалили Бога.
Раділи всі: прийшов наш Визволитель.
Хто воскрешає, Хто життя дарує.
Повіки слався, наш Господь, Учитель!
Осанна! - люд, мов океан, вирує.
Ніколи і нічим уже здавалось
Тієї радості й любові не спинити.
Та, незадовго, натовп, той що славив,
Кричати буде грізно: "вбити! вбити! "
Господь ввійшов у храм в Єрусалимі.
У дім, що був збудований для Бога.
Що ж Він побачив там, чи ж порадів Він
Тому, як славлять Господа живого?
Міняли всюди гроші, торгували.
Ягнят, козлів був повний храм Господній.
І що мерзотою в законі називали
Внесли те в храм, перед лице Господнє.
Обман, нажива, обдирання бідних
Багато літ у храмі царювали.
Не міг там Дух Господній більше жити.
Там Божа слава вже не пробувала.
Повикидав Ісус усе нечисте.
І храм наповнила Господня слава.
Каліки і сліпі, усі зцілившись,
З дітьми малими Спаса прославляли.
Ти скажеш: "це давно було, я знаю,
Господь, перед розп'яттям в місто входив. "
Ні, кожен день Його хтось зустрічає,
Він кожен день приходить до народу.
Ми каємось і Він гріхи прощає.
Любов і дяку стелимо під ноги.
А потім, на хресті, знов розпинаєм,
В гріхах все загрузаючи потрохи.
Пощо судити гріх народу того,
Що з храму дім розбійників зробили?
Господь сказав: ви храм Духа Святого.
Погляньмо, що з цим храмом ми зробили?
Чи в нас свобода Духові і воля?
Чи, в серце, ми вже стільки настягали,
Що не назвеш нас храмом вже Господнім.
Скоріше для гріха вертепом стали.
Господь сьогодні йде щоб нас очистить,
Як очищав той храм в Єрусалимі.
Щоб на прохання наші і молитви
Ми відповідь від Бога получили.
Сьогодні Іісус до тебе входить,
Щоб запитать, чи серце ти очистив?
А завтра знову піде на Голгофу.
Гріх понесе твій на череповище.
Господні діти, перегляньмо кожен
Чим ми сьогодні Спаса зустрічаєм?
Не втратьмо тої першої любові,
Що в нас була, як Господа пізнали.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Уже ночь за окном - тихо в городе спящем - Вячеслав Переверзев Я могу объяснить тот световой эффект, свидетелем которого стал, только, как чудо Божье. Это случилось в ночь 7 января, в 4 часа. Пробудившись от сна, вышел взглянуть на звёздное небо и помолиться. Увы, но небо было затянуто облаками и звёзд почти не было видно, кроме одной. Когда молился, свет звезды начал неожиданно становиться ярче и ярче и, через какое-то мгновение, стал угасать. Звезда стала такой же малозаметной, как и другие. Это событие и послужило причиной написания данного стихотворения.
Публицистика : Список Шиндлера - Josef Piel Я часто полушутя-полусерьёзно говорю: Язык мой-враг мой!
Сколько огорчений, проблем доставил мне он своей неукротимой болтовнёй-не счесть!
А вот недавно довелось услышать нечто подобное и в адрес моей руки, держащей перо.
Меня укорил (мягко говоря), близкий мне человек за то, что я в «Списке Шиндлера» признался насчёт «мешка российской картошки», который я «отдаю ежедневно в табачном киоске»!
«...Ты пишешь на такие серьёзные, духовные темы и при этом чуть не с гордостью сообщаешь всем что ты курильщик!»- примерно так звучал исполненный праведным гневом укор.
С того дня минуло уже достаточно времени. «Список Шиндлера» читали и многие другие люди, но ни кому не пришло в голову заострить внимание на этом моменте.
Да, конечно, неприятный момент.Хвалиться тут действительно нечем.
Но мне вдруг подумалось о самарянке, встретившей у колодца Иисуса.
Когда Иисус предложил ей позвать её мужа; неужели она не могла уйти от темы и не «хвалиться» тем, что она «женщина лёгкого поведения» и «меняет мужчин как перчатки»?
Она ведь в тот момент ни сном ни духом не ведала что перед нею-Царь царей, Господь господствующих. Почему же всё таки она ответила так?
...Тем у кого возникнет желание укорить меня за проклятую, ненавистную и...любимую до сих пор сигарету- я адресую этот вопрос.
Ответьте на него и я отвечу на ваш вопрос, на ваш укор! С ув.Автор.
22.05.03
