Мир обновляется, чтоб кто ни говорил, Проходят революции и войны,
То напрягаясь из последних жил,
То расслабляясь вовсе, словно хвойда.
Не знаем мы - куда, как и зачем -
Идёт в том удивительном процессе,
Лишь с умным видом и в потоке тем
Мы спорим о регрессе иль прогрессе.
Мы обновляемся, ведь мы - всё тот же мир, -
Растём, взрослеем и встречаем старость. Худеем иль накапливаем жир,
Опустошая - наполняем тару.
Во всём какой-то непонятный смысл,
Что так похож на полное бессмыслье,
Лишь иногда мы, напрягая мысль,
Чтим тех из нас, кто грань науки грызли.
Но так бывает только до тех пор,
Когда, подобно молнии из тучи
Мелькнет с небес или с далеких гор
Великолепный замысел могучий
Творца, который лёгкою Рукой
Откроет двери твоего сознанья
И ты увидишь Город золотой,
Спускающийся с неба, как в тумане.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Публицистика : Християнські Побутові Колискові - Воскобойников Ігор Григорович Протягом тривалого часу мене цікавили саме християнські колискові, причому, побутові, тобто ті, яких співають рідні саме у побуті біля самої колиски.
Й ось десь із місяць тому Господь дав мені самому низку колискових, частину з яких сьогодні наводжу.
З того часу я більш системно зацікавився цим питанням й, до мого здивування і навіть із прикрістю, виявив майже повну порожнечу у цьому напрямі. І це у нас, на співучій Україні!
Ще раз підкреслю, мова йде не про літературні колискові, які є у класиків, хоча й у дуже невеликій кількості, й пару яких можна зустріти навіть на нашому сайті: у Светлани Касянчик та у Зоряни Живки.
… Звернувся інтернетом до бібліотекарів системи дитячих бібліотек України й із вдячністю ознайомився із ще якоюсь дещицею колискових. Причому, із прикрістю відзначаю, що наші християнські поети й тут «пасуть задніх», віддавши повністю цей надважливий напрямок духовного виховання на перекручування лукавому.
Отже, намагаючись не скотитися до примітивізму, намагався зробити колискові різного рівня складності від максимально простих й гнучких, щоб мама, тато або інший родич міг сам творити їх та прилаштовувати до індивідуальних потреб, так би мовити, не зазираючи до писаного тексту.
Заздалегідь ДУЖЕ вдячний усім, хто випробує їх у практичних умовах і повідомить свою думку.
Ще більш вдячним буду за продовження розвитку цього напрямку і повідомлення мені про набутки як українською, так й основними романо-германськими та слов'янськими мовами.
